Запобігання проявам корупції

Верховною Радою України 13 травня 2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». Зазначеним Законом передбачено виконання рекомендацій експертів Європейської Комісії щодо удосконалення положень антикорупційного законодавства, наданих в рамках переговорів щодо лібералізації ЄС візового режиму для України та внесено зміни до низки законодавчих актів України – Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Зокрема:

• посилено санкції за кримінальні корупційні правопорушення – встановлено більш жорсткі види покарання за відповідні правопорушення як щодо фізичних, так і щодо юридичних осіб;

• передбачено зовнішній контроль щодо декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – декларація) – покладено повноваження щодо здійснення перевірок достовірності зазначених у деклараціях відомостей на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ця норма набирає чинності з 01.01.2015);

• закріплено право органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одержувати у банків інформацію щодо вказаних у декларації відомостей при проведенні їх перевірки (нагадаю, що з цього року у декларації особа, яка її заповнює, зазначає назву банку, в якому обслуговується);

• запроваджено адміністративну та дисциплінарну відповідальність за подання у деклараціях недостовірних відомостей;

• закріплено можливості повідомляти про корупційні правопорушення анонімно, а також порядку розгляду таких повідомлень;

• покладено обов’язок доказування правомірності прийнятих рішень чи вчинених дій у справах про звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, застосування заходів впливу до працівника з боку керівника або роботодавця заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв’язку з повідомленням таким працівником про корупційні правопорушення на відповідача - роботодавця.

 З метою реалізації нової норми щодо контролю декларацій Мінюстом та Мінфіном розроблено та прийнято наказ від 20.05.2014 № 586/784/5, за яким визначено порядок здійснення логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Норма щодо контролю декларацій набирає чинності з 01 січня 2015 року.

 Декларації подають не тільки державні службовці, а й посадові особи органів місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права. Деякі роз’яснення – чи є особа посадовою, поняття «юридична особа публічного права», було надано Міністерством юстиції України у листі від 11.03.2014 № 1050-0-4-14-1111, з текстом якого можна ознайомитись на сайті Верховної Ради України в рубриці «Законодавство України».

Право і корупція

Існування корупції – одна з найактуальніших проблем людства, оскільки вона є серйозною перешкодою розвитку демократії. Саме тому останнім часом у багатьох країнах світу почала зростати кількість політичних суспільних ініціатив, спрямованих на подолання цього явища. Так, спеціально для боротьби з корупцією була заснована організація Transparency International, яка досліджує рівень корупції в різних країнах світу, створює та пропагує антикорупційні стандарти. Вже третій рік в Україні плідно працює проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні», який впроваджує на загальноукраїнському рівні методики антикорупційної освіти для старшокласників.

«Колись слово «корупція» означало зіпсованість і моральний занепад. Зараз воно стисло характеризується як зловживання суспільною владою для отримання особистої вигоди. Закон України «Про боротьбу з корупцією» дає таке визначення корупції: «Під корупцією ... розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг», - розповіла старший науковий співробітник Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України О. А. Удалова.

Виявляється, корупція має давню історію, і людству, напевне, належить зробити чимало, щоби перемогти корупцію або хоча б мінімізувати її. Історично корупція виникла з появою приватної власності. У Стародавній Греції в V – IV ст. до н.е. прояви корупції мали побутовий характер і проявлялись як псування їжі і питної води. Пізніше корупцією стали називати деякі прояви у судовій практиці, зіпсованість моралі, розбещеність молоді, порушення громадського порядку.

З XV ст. в литовсько-українському праві серед видів злочинів як окремі виділяються посадові (хабар, розтрати, казнокрадство). Посадові злочини могли супроводжуватися застосуванням тілесних покарань, конфіскацією майна і грошовим штрафом.

На Запорізькій Січі, яка фактично була своєрідним релігійно-військовим орденом, корупцію викорінювали досить жорстко. Правосуддя здійснювалось відповідно до «старовинних звичаїв, словесного права і здорового глузду». Упіймані на крадіжці старшина чи кошовий легко позбувалися своєї посади, а то й життя. Все залежало від обставин злочину та громадської думки стосовно особи злочинця.

Покарання за хабарі наздоганяло людину і на тому світі. Приклад цьому Франція. Невдовзі після смерті одного з лідерів французької революції Мірабо виявилося, що він брав хабарі від короля. Тіло його було з ганьбою викинуто з пантеону. А вже в середині ХХ ст. було доведено, що гроші від короля отримував і один із найвідоміших лідерів якобінців – Дантон. Обидва обіцяли королеві захист і протегування.

А що ж діється у сучасному світі. Прийнята Декларація ООН про боротьбу з корупцією і хабарництвом у міжнародних комерційних операціях. Держави-члени Ради Європи та інші держави підписали Кримінальну Конвенцію про боротьбу з корупцією. Досить чітка й ефективна система боротьби з корупцією, яка спирається на солідну нормативно-правову базу та однозначну підтриму суспільства, діє у Фінляндії. Саме цю країну міжнародна неурядова організація з боротьби з корупцією Transparency International визначає як одну з найменш корумпованих країн серед 133 країн світу. Можливо Україні слід перейняти досвід наших найблищих сусідів – Польщі.

У Польщі ще у 2006 р. було створене Центральне антикорупційне управління. Кандидатів на службу в цьому управлінні відбирають за допомогою психологічних тестів, кваліфікаційних співбесід, а також перевірок на детекторі брехні. Не дивлячись на те, що тестування на детекторі брехні формально є добровільним, тих, хто відмовиться від проходження на ньому, не зараховують до ЦАУ. Керівникові ЦАУ дозволяється також, у разі потреби, періодично відправляти для перевірки на детекторі брехні кожного діючого співробітника служби. Для боротьби із проявами корупції в лавах суддівського корпусу, інших учасників судового процесу, зали проведення засідань у польських судах із 2006 року почали обладнуватись відеокамерами та мікрофонами, які дають змогу фіксувати хід судових засідань та поведінку кожного з учасників.

Якщо чесно, то багатьом українцям довподоби лівійський досвід. З 1994 року у Лівії діє закон, відповідно до якого корупціонерам відрубують руки. З 2009 р. з метою подолання корупції в цій країні вступило в силу нововведення, яке не має на сьогодні аналогів у світі: ліквідується низка міністерств, і запроваджується прямий перерозподіл нафтових прибутків між населенням країни. Лівійський лідер Муамар Каддафі заявив, що такі нововведення будуть для економіки «чутливими та складними, проте вони необхідні, оскільки у всьому світі джерелом корупції є адміністративний апарат і його потрібно скасувати».

Корупція негативно впливає на міжнародний імідж України, перешкоджає, а іноді блокує надходження іноземних інвестицій. «В Конституції України закріплені два принципи: принцип рівності у здійснення основних прав і свобод та принцип рівності перед законом. Усі рівні перед законом. Це означає, що не можна створювати різні правові системи для окремих груп людей. Закон однаковий для всіх. Ще до 20-го століття для представників різних верств населення були окремі законодавчі норми, відрізнялись покарання, окремі групи мали більше привілеїв. Суддя має імунітет від кримінального обвинувачення. Проти нього може бути порушена кримінальна справа лише за певних умов. Інші посадові особи, особливо центральних органів влади, буває, мають подібний імунітет. В Україні таким імунітетом користуються президент, депутати парламенту. Існування такої нерівності перед законом має бути обгрунтованим. Важливо, якими є цілі і наслідки таких засобів. Державний чиновник має однаково поводитися з кожною людиною, незалежно від відмінностей», - прокоментував голова громадської молодіжної правозахисної організації М’АРТ, член правління української Гельсінської спілки з прав людини Сергій БУРОВ.

За інформацією Міжнародної громадської організації «Школа Рівних Можливостей» та Центру єднання європейської молоді «За спільне майбутнє», близько 68 % респондентів або члени їхніх родин протягом 12 місяців (березень 2007 – березень 2008 р.р.) були втягнені в корупційні дії при вирішенні справ з державними посадовими особами. Протягом минулого року, в середньому від 9 % до 13,1 % опитаних або члени їхніх сімей платили хабарі на побутовому рівні. Середній розмір хабарів, сплачених домогосподарствами дорівнював 692 – 1044 грн., що сумарно складає 1,4 – 2, 7 млрд. грн. А ці гроші можна було б використати на суспільно важливі проекти для дітей та молоді.

За вчинення корупційних дій в Україні можливе притягнення до різних видів юридичної відповідальності. Дисциплінарні заходи включають усне чи письмове попередження, але можуть також означати зняття привілеїв, ненадання можливостей просування по службі або зниження на посаді. Вчинення державним службовцем будь-якої корупційної дії, якщо вона не містить складу злочину, передбачає адміністративне стягнення. У найгіршому випадку - до 15 діб адміністративного арешту. Однак в більшості випадків передбачається накладення штрафу в розмірі від 5 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність передбачає різні санкції, зокрема тривалий термін ув’язнення. Таким особам забороняється обіймати посади в державних органах та їх апараті протягом 3 років від дня звільнення.

Хабарництво є небезпечним проявом корупції і передбачає одержання хабара, давання хабара та посередництво в хабарництві. За даними офіційної статистики хабарництво традиційно в середньому становить 0,3 – 0, 5 % від загальної кількості зареєстрованих в Україні злочинів. Хоча в окремих сферах національної економіки чи галузях діяльності воно має значно більший відсоток. Так, в органах внутрішніх справ його частка становить 13,6% від загальної кількості вчинених працівниками системи МВС злочинів і 1/3 від кількості посадових злочинів. Якщо говорити про осіб, засуджених в Україні за хабарництво, то їхня кількість є значно меншою за кількість виявлених фактів хабарництва.

Аналіз наведених сатистичних даних дає змогу констатувати суттєві розбіжності між кількістю зареєстрованих фактів хабарництва і кількістю осіб, засуджених за його вчинення. Наприклад, за вчинення посередництва у хабарництві засуджується всього по кілька осіб, водночас за статистикою МВС таких фактів щорічно виявляється 70 – 80. І це при тому, що загальна частка засуджених за хабарництво серед засуджених за посадові злочини постійно зменшується.

Для боротьби з корупцією в Україні сьогодні створена відповідна законодавча база. Діє Закон України «Про боротьбу з корупцією». Однак, як свідчать дані статистичного аналізу діяльності органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України за 7 років дії всього антикорупційного законодавства, суттєвих тенденцій до зрушень у боротьбі з корупцією в нашій державі не передбачалось.

За інформацією Міжнародної громадської організації «Школа Рівних Можливостей» та Центру єднання європейської молоді «За спільне майбутнє», аналіз виконання антикорупційного законодавства свідчить про подальше поширення корупції в суспільстві. Упродовж першого півріччя 2007 р. судами за матеріалами правоохоронних органів притягнуто 2721 службовця, що на 14,6 % більше, ніж у 2006 р.

Ситуація ускладнюється тим, що корупціонерами стають не лише пересічні чиновники та їхні безпосередні керівники, а й працівники правоохоронних органів. Упродовж 2007 р. за скоєння корупційних дій до адміністративної та кримінальної відповідальності притягнуто майже 400 працівників ОВС, більше 300 податківців та 40 митників. Корупція – явище по-своєму універсальне. Цілком очевидно, що таке складне і багатолике явище перемогти лише одними адміністративно-правовими, та й взагалі правовими методами неможливо. Для цього потрібно змінити зміст і характер самих суспільних відносин.

Протистояти корупції може українська громадськість, а особливо молодь, яка хоче щось змінити і це робить. Від неї теж багато що залежить. Так, тисячі громадських молодіжних недержавний організацій в Україні активно представляють інтереси своєї аудиторії, пропагують курс державної політики у різних сферах, тримають під контролем дії влади та успішно підтримують реформи. Зокрема, значний обсяг антикорупційної роботи було проведено українськими громадськими організаціями при підтримці проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна». Цей проект підтримує ініціативи організацій громадянського суспільства, які впроваджують на загальноукраїнському рівні методики антикорупційної освіти для старшокласників, апробують регіональні антикорупційні освітні ініціативи, що сприяють виробленню у молоді мотиваційних та інформаційних стимулів боротьби з корупцією.