Військово-патріотичне виховання

Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання Української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчав ти бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних Сил.

Військово-патріотичне виховання— цілеспрямований, організований процес формування готовності юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України. Його зміст визначається Конституцією, законами України, військовою Присягою та військовими статутами.

Військово-патріотичне виховання молоді діалектичне поєднує в собі низку окремих напрямів виховання: військового, морального, правового та ін. Проте головним результатом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльності як внутрішнього системного утворення, що передбачає п'ять основних компонентів — освітній, фізичний, психологічний, соціальний і духовний.

Формами військово-шефської роботи в ліцеї є:

• організація тематичних вечорів, зустрічей з воїнами-афганцями, учасниками АТО, ООС, військовослужбовцями ЗСУ, сім'ями військовослужбовців, посильна допомога ветеранам та вдовам;

• залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

• надання допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у проведенні урочистостей, присвячених пам’ятним датам;

• організація змагань з військово-прикладних видів спорту, проведення змагань з кульової стрільби тощо.

Завдання військово-патріотичного виховання молоді:

• формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;

• виховання громадянських почуттів і свідомості, поваги до Конституції та інших законів України, соціальної активності і відповідальності за доручені державні та громадські справи;

• формування здібностей до аналізу зовнішнього та внутріполітичного становища, вміння на цій основі самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі, свою роль та місце в цих подіях;

• створення нормативно-правової бази та комплексу заходів щодо виховання патріотичних почуттів і свідомості громадян України;

• формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витривалості;

• підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді, формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях, здійснення конкурсного відбору кандидатів для вступу у вищі військові навчальні заклади і проходження військової служби за контрактом;

• створення системи військово-патріотичного виховання.

Напрями військово-патріотичного виховання молоді:

♦ державний - базується на забезпеченні державою системи військово-патріотичного виховання;

♦ соціальний - ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

♦ військовий - передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування" ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

♦ психолого-педагогічний - ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду військово-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

♦ правовий - передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

Методи військово-патріотичного виховання молоді:

• переконання - формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни;

• стимулювання - реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання;

• особистий приклад - діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти його виконання;

• самопідготовка - процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та самоконтролю.

Напрямки роботи з батьківським активом:

· роз'яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання учнів;

· ознайомлення батьків з основними методами військово-патріотичного виховання дітей;

· залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керівництво гуртками, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності.

· різноманітні професійні знання та вміння батьків, їх захоплення при вмілому педагогічному керівництві з боку вчителів допоможуть збагатити позакласну військово-патріотичну роботу з учнями.

Рекомендації батькам щодо форм та методів військово-патріотичного виховання учнів у сім'ї:

· ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;

· бесіди про героїчні подвиги українського народу;

· читання та обговорення з дітьми книг на військово-патріотичну тематику;

· спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач;

· заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів та надання допомоги інвалідам війни;

· розвиток інтересу до військової професії і служби в Збройних силах України;

· фізична підготовка та загартування дітей.